АНТОЛОГИЯ РУССКОЙ ОЗЁРНОЙ ПОЭТИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ СКАЧАТЬ

Андрей Коровин

Перевод с русского Елены Марченко

Над Киевом: на монмартре Луны

 

а над Киевом бродит медведица
с конопатым ребёнком своим
да гуляет в ногах гололедица
словно девочка пьяная в дым
полетим переулками сонными
где никто нас с тобой не найдёт
в этом мире живут лишь влюблённые
да качающий их небосвод
дай мне руку
скользит отражение
наших душ на монмартре луны
и в небесное это движение
мы с тобою погружены 


Над Києвом: на монмартрі Місяця

 

а над Києвом ходить ведмедиця
із кирпатим дитятком малим
і гуляє в ногах ожеледиця
наче дівчинка в хмілі своїм
ми літаємо вуличним сонмом
де нас більш не віднайде ніхто
в цьому світі живуть лиш
закохані
їх хвилює неба нутро
дай же руку
втікають тіні
наших душ на монмартрі вгорі
і в небесне це мерехтіння
ми занурені до зорі

 
* * *
 

 

наступила какая-то весна осенью
все целуются напропалую
особенно бесчинствуют
на Арбате
повальное целование
даже фонари
не могут стоять спокойно
наклоняются
завидев красивых девушек
возле
украинского культурного центра
ловят губами
разлетающиеся волосы
ароматы духов
потерявшиеся строчки стихов
девушки хихикают
подмигивая фонарям
вальсируют под дождём
посылают им воздушные поцелуи
фонари строят из поцелуев
воздушные перины
воздушные спальни
воздушные замки
дирижёр в чёрном пальто
взмахивает
свёрнутыми листами стихов
и все поднимаются в воздух
и летят над Арбатом
в своих шёлковых юбках
в своих вечерних платьях
в своих длинных пальто
куда-то на юг на юг

 
* * *
 

 

настала дивовижна весна восени
всі цілуються відчайдушно
бешкетуючи
на Арбаті
суцільними цілунками
навіть ліхтарі
не стоять спокійно
нахиляються
до красивих дівчат
біля
українського культурного центру
губами ловлять
розвіяне волосся
запах парфумів
загублені рядки віршів
дівчата сміються
підморгуючи ліхтарям
кружляючи під дощем
надсилаючи їм поцілунки
а ліхтарі з тих цілунків вимріюють
повітряні перини
повітряні спальні
повітряні замки
диригент у чорнім пальті
змахує
паличкою із паперу віршів
і всі здіймаються у повітря
й летять над Арбатом
у своїх шовкових спідницях
у своїх вечірніх сукнях
у своїх довгих пальто
кудись на південь, на південь 


Твой поезд

 

Все украинские поезда страдают от нетерпенья.
Столько любимых летит сюда, что слышен шум оперенья.
Только твой – самый скорый. Он движется твоей кровью.
И поёт песни всех времён на украинской мове.
И сияет его звезда всем, кто живёт на свете.
И удивляются города, и веселятся дети.
Сердце, сердце, стучи-стучи! Ты – мотор мирозданья.
Ты влюблённым даёшь ключи. В этом твоё призванье.
Самый скорый поезд земли – он же и самый долгий.
Он летит над Днепром в ночи, он пролетает Волгу.
Он сбивает весь ход времён, путает все планеты.
Я всё жду тебя здесь, а он, поезд твой, где же? Где ты? 


Твій потяг

 

Всі українські потяги страждають на нетерпіння.
Стільки коханих летить сюди, аж розлітається пір’я.
Тільки твій – він найшвидший. Твоєю спрямований кров’ю.
Співає пісні всіх часів лише українською мовою.
Зірка його сяє всім, хто проживає на світі.
Навіть міста дивуються, і веселяться діти.
Серце, серце, стукай-стукай! Ти – мотор світобудови.
Ти даєш ключі коханим потаємні від любові.
Найхуткіший потяг світу – він же і найдовший.
Він летить понад Дніпром, пролітає Волгу.
Він збиває весь хід часу, сплутує планети.
Я чекаю тебе тут, де ж твій потяг? Де ти? 


Рыбы Декарта

 

Киев в осаде. И в каждом окне —
пена каштанного бунта.
Рядом с тобою завидует мне
вся соловьиная хунта.
Нам-то какой до бродяг интерес? —
пусть себе свищут, злодеи!
Ты музицируешь Данта топлесс,
музыкой в музыке — где я?
Там, где над Киевом дремлет звезда,
плавают рыбы Декарта —
там мы играем друг друга с листа,
плавится звёздная карта… 


Риби Декарта

 

Київ в облозі. І в кожнім вікні —
піна каштанного бунту.
Поруч з тобою заздрить мені
вся солов’їна хунта.
Нам же який до приблуд інтерес? —
хай собі тьохкають, їхня ж ідея!
Ти музицируєш Данта топлес,
музикою в музиці — де я?
Там, де над Києвом дрімає зоря,
плавають риби Декарта —
в музиці нашій міліють моря,
й плавиться зоряна карта…

 
* * *
 

 

любимая
если когда-нибудь у нас появятся деньги
мы пойдём с тобою на рынок
и купим небесных персиков
с них будет течь сок нектар амброзия
они будут мурлыкать в наших руках
ластиться к нашим пальцам
щекотать нас шершавой шкуркой
подаваться на лёгкие нажимы пальцев
как женщина подаётся навстречу любимому
всем телом обволакивая его собой
впуская в свою жизнь целиком без обмана
растворяя его в себе и растворяясь в
нём
становясь одним телом и духом
сгустком нежности
души входят друг в друга
как будто у них есть
такие же инструменты как и у тел
персики это и есть
вечные неразделимые любовники
все ромео-джульетты
все петрарки-лауры
и прочие кавалеры-де-грие
после смерти стали персиками
это такой вот посмертный рай
стоит надкусить персик
и ты увидишь какого-нибудь ромео
в запрещённой форме застывшего над
джульеттой
эй какого тебе здесь надо дядя
скорее всего скажет он
отрываясь от вечных дел
и ты ответишь
я просто люблю персики милый ромео
продолжайте прошу вас не обращайте
внимания
сегодня прекрасный день
видишь любимая
жизнь побеждает смерть

 

 * * *
 

 

кохана
якщо коли-небудь у нас з’являться гроші
ми підемо з тобою на ринок
і купимо небесних персиків
з них тектиме сік нектар і амброзія
вони будуть муркотіти в наших руках
ластиться до наших пальців
лоскотати нас шорсткою шкіркою
подаватися на легкі натиски пальців
як жінка подається назустріч коханому
всім тілом обволікаючи його собою
впускаючи в своє життя цілком без обману
розчиняючи його в собі і розчиняючись у
ньому
стаючи одним тілом і духом
згустком ніжності
душі входять одна в одну
як ніби у них є
такі ж інструменти як і у тіл
персики це і є
вічні нероздільні коханці
всі ромео-джульєтти
всі петрарки-лаури
та інші кавалери-де-гріє
після смерті стали персиками
це такий ось посмертний рай
варто надкусити персик
і ти побачиш якогось ромео
в забороненій формі застиглого над
джульєттою
гей якого тобі тут треба дядьку
швидше за все скаже він
відволікаючись од вічних справ
і ти відповіси
я просто люблю персики милий ромео
продовжуйте прошу вас не звертайте
уваги
сьогодні прекрасний день
бачиш кохана
життя перемагає смерть

 
* * *
 

 

не стремитесь в Москву мы живём под прицельным дождём
мы то отпуска ждём то пришествия ждём то спасения ждём
это мокрая жизнь протекают дома и слова
под унылым дождём бродят сущности и существа
это лето которого нет и не будет уже
мы его переждём на каком-нибудь там этаже
это травы гниют или души гниют или дни
мы одни на земле мы одни на земле мы одни
можно крышу сменить можно душу сменить можно дом
но что будет потом да ты знаешь что будет потом
только дождь без конца только ветер и только вода
всё проходит но только л… молчи! никогда никогда

 

 * * *
 

 

ви не прагніть в Москву ми живем під прицільним дощем
ми відпустку пришестя рятунку чекаємо під плащем
таке мокре життя протікають будинки й слова
під сумним дощем бродять сутності і божества
таке літо якого немає й не буде уже
перебудем його десь на поверсі мов чуже
оці трави гниють або душі гниють або дні
ми одні на землі ми одні на землі ми одні
можна дах замінити можна душу змінить або дім
але що буде потім ти знаєш що потім ходім
лише дощ без кінця лише вітер вода вже відколи
все минає лише л… мовчи! ніколи ніколи 


АННА КАРЕНИНА
краткое содержание
предыдущих серий

 

груди платье рвут на части
корпус стонет словно мяч
если девушка для счастья
то друзей оставь на ланч
завтрак Зальцбург губы небо
и яишница из глаз
вкус жасмина запах хлеба
вместо кофе летний джаз
по щеке ползёт улитка
пот прошиб вином бокал
смерть прекрасная ошибка
полдень музыка вокзал 


Анна Кареніна
короткий зміст
попередніх серій

 

груди сукню рвуть на шмаття
корпус стогне ніби м’яч
якщо дівчина для щастя
друзів залиши на ланч
той сніданок Зальцбург небо
і яєшня із очей
смак жасмину як потреба
замість кави й зустрічей
по щоці сповзає равлик
піт пройняв вином бокал
смерть прекрасна мов журавлик
південь музика фінал 


Китайские колокольчики

 

я измеряю женщин
китайскими колокольчиками
сколько их прозвенит
пока она идёт рядом
китайские колокольчики
самая точная штука
они звенят не от скуки
а только когда есть о чём рассказать
самое главное в женщине
это история её души
не глаза или попка
не губы и грудь
а сколько тысяч ли
прошагала её душа
для встречи с тобой
твой колокольчик я слышу
не перестаёт звенеть 


Китайські дзвіночки

 

я вимірюю жінок
китайськими дзвіночками
скільки їх продзвенить
доки вона йде поруч
китайські дзвіночки
найточніша штука
вони дзвенять не від нудьги
а лише коли є про що розповісти
найголовніше в жінці
це історія її душі
не очі або попка
не губи й груди
а скільки тисяч лі
пройшла її душа
для зустрічі з тобою
твій дзвіночок я чую
не перестає дзвеніти 


Яблочный спас

 

по ночам в Ярославле
собирают яблоки
выходят на улицы
обязательно по двое
парень трясёт
придорожную яблоню
а девушка собирает
сочные сонные
скользкие яблоки
от красных
рождаются мальчики
от белых
ангелы 


Яблучний спас

 

ночами в Ярославлі
збирають яблука
виходять на вулиці
обов’язково по двоє
хлопець трясе
придорожню яблуню
а дівчина збирає
соковиті сонні
слизькі яблука
від червоних
народжуються хлопчики
від білих
янголи 


Абуф

 

я люблю момент
когда она просыпается
вначале раздаётся крик
может приветственный клич
а может вопль удивления
миром за пределами сна
потом над кроваткой
появляется её светлая головка
сонные глазки
настороженно смотрят по сторонам
что с этим миром
не изменился ли он
пока она спала
не случилось ли с ним дурного
потом она видит маму или меня
и улыбается
доброе утро Лися
говорим мы
мы сохранили для тебя мир
таким как он был
и она радостно топает ножкой
стучит ручками по кроватке
и говорит
абуф абуф
что в переводе с детского
означает
спасибо 


Абуф

 

люблю моменти
коли вона прокидається
спочатку лунає крик
схожий на привітання
або захоплення
цим світом за межами сну
згодом над ліжечком
з’являється її голівка і
оченята зі сну
зосереджено сканують
довкілля
змінився цей світ чи ні
доки маленька спала
чи не стало йому погано
бачить маму або мене
й посміхається
доброго ранку Лісю
кажемо ми
ми зберегли тобі світ
яким він і був
вона радісно тупає ніжкою
стукає рученятами по ліжечку
й говорить
абуф абуф
що в перекладі з дитячого
означає
дякую 


Жизнь вещей

 

просто удивительно
насколько вещи
долговечнее отношений
пожелтевшие фотографии
пережившие своих хозяев
больше чем на столетие
посуда
из которой ели
короли и красотки
пылящаяся в музеях
кровати
на которых было пролито
столько крови и спермы
на них поглядывают
с особенным интересом
шкафы
в которых прятали
любовников и любовниц
картины
поражающие невозможностью
тех кто на них изображен
вещи
хранящие тепло тех
чьи тела давно поглотила земля
вещи
несшие когда-то любовь
и вещи
приносившие смерть
и ещё эта банка
из-под оливок
жёлтая консервная банка
в подъезде
в ней я тушил сигареты
когда мы жили вместе
она по-прежнему стоит там
в одиноком коридоре
нашего невозможного счастья 


Життя речей

 

дивуюся
наскільки речі
довготриваліші стосунків
пожовклі фотографії
пережили своїх господарів
минуло більш аніж століття
посуд
з якого куштували
королі й красуні
та порохом втуманені в музеях
ліжка
на них було пролито
стільки крові й сперми
що аж з цікавістю
примружилися
шафи
ущерть наповненені коханням
полотна
відобразили можливість
неможливості зображень
й лише речі
бережуть тепло людей
тіла яких давно закутані землею
ці речі
були сповнені любові
ці речі
віщували смерть
неначе банка
з-під оливок
її іржава шкарабань
в під’їзді
де гасив цигарки
в той час коли життя вимірювали разом
вона ще й досі там
у тім самотнім коридорі
унеможливленого щастя

 
* * *
 

 

ты жить начинаешь отсюда
отсюда из белого льна
одежда надежда посуда
тебе в облаках не нужна
ты жить начинаешь сначала
с простого начала начал
ты небо из гугла скачал а
чего-то ещё не скачал
ты жить начинаешь от слова
а слово начало судьбе
а слово бессловно готово
на слово поверить тебе
ты жить начинаешь как будто
ни разу ещё и не жил
как будто Христос или Будда
в тебя ничего не вложил
ты жить начинаешь от боли
убийственной боли внутри
ты сам у себя в главной роли
иди умирай и смотри
 

 

* * *
 

 

життя мов суцільний протяг
з білого льону дорога
посуд надія одяг
в хмарах тобі ні до чого
життя спочатку почавши
з простої основи основ
із гугла небо скачавши
чогось так і не віднайшов
життя починаєш зі слова
бо ж першим було далебі
бо ж слово безмовно готове
на слово повірить тобі
життя починаєш як чудо
мов жодного разу не жив
неначе Христос а чи Будда
нічому тебе не навчив
життя починаєш від болю
з болю ти й народивсь
ти сам в себе в головній ролі
іди помирай і дивись 

К списку номеров журнала «СОТЫ» | К содержанию номера